Трамвай у Житомирі: знищити не можна залишити

опубликовано: 2018-02-16T13:28:00+00:00

Обидва звернення, подані у формі петиції до керівників міської ради, вимагають заміни трамваю на нерейковий вид транспорту. Додамо також, що звернення щодо потреби заміни трамваю у Житомирі набирають дуже незначну кількість 'nbsp;голосів підтримки з боку житомирян. Взагалі для багатьох мешканців Житомира поява 'laquo;антитрамвайних'raquo; петицій стала надзвичайною і точно не очікуваною подією. Місто, із яким трамвай 'laquo;поріднився'raquo; більше ста років тому, до якого звикли покоління житомирян, раптом висловлює намір заборонити старий і добрий житомирський трамвай на нерейковий вид транспорту. Одразу ж супротивники трамваю внесли пропозицію, згідно з якою трамвай 'laquo;безболісно'raquo; може замінити тролейбус. Звісно, він має покращити комфорт житомирян насамперед тим, що не створює притаманного трамваям гуркоту. Проте активісти, яких хтось підштовхнув висловити петицію щодо заборони трамваю у Житомирі, не мають найменшої уяви про те, що якраз трамвайний маршрут у Житомирі є унікальним логістичним вирішенням проблеми транспортного сполучення для кількох мікрорайонів міста. Чому взагалі сьогодні у Житомирі змогла виникнути петиція із подібним 'laquo;антитрамвайним'raquo; змістом? Адже, наприклад, ще якихось 10 чи 15 років тому житомиряни чудово розуміли, що трамвай перебуває у далеко не ідеальному стані в основному через зношеність рухомого складу. Проте нікому не спало на думку вимагати чи хоча б висловлювати пропозицію ліквідувати єдину у місті трамвайну гілку. Бо ж здавна усі знають і чудово розуміють, що трамвай 'ndash; зручний і екологічно чистий вид транспорту. А у Житомирі єдиний у місті маршрут трамваю дуже вдало сполучає третину території міста. Причому сполучення навіть за мірками ХХІ століття швидке і мобільне. Адже дістатися із Польової (колись 'ndash; 'nbsp;напівпромислової окраїни міста) до центральної частини Житомира за допомогою трамваю можна всього-навсього за 15 хвилин. Показник, який може запросто суперничати лише із метрополітеном чи таксі. Житомиряни, звичайно, забули, а то й не знали, що упродовж 80-х років минулого століття (ще якихось тридцять років тому) керівництво Житомира на повному серйозі виношувало плани та наміри побудувати найголовнішу транспортну артерію міста 'ndash; проспект С.П.Корольова. Він мав розпочинатися на розі вулиць Небесної сотні та Бориса Тена, а завершуватися поблизу колишнього заводу 'laquo;Хімволокно'raquo;. Протяжність проспекту (9 кілометрів) дозволяла 'laquo;оснастити'raquo; його тролейбусним рухом, і житомиряни із промислової зони міста до центральної частини доїжджали б всього за 12 хвилин. Але у 1986 році сталася аварія на ЧАЕС, економіка Української РСР була 'laquo;зациклена'raquo; на ліквідації наслідків аварії, для чого потрібні були грандіозні матеріальні ресурси. Житомир саме тоді чи не вперше від 70-х років 'laquo;зашкутильгав'raquo; у своєму стрімкому розвитку, якому заздрила раніше більшість обласних центрів України. Але трамвай, який з'lsquo;явився у промисловій зоні Житомира на початку 60-х років, залишався ледь не головним транспортним містком для десятків тисяч пасажирів, які діставалися на Польову, до 'laquo;верстатів-автоматів'raquo;, льонокомбінату чи м'lsquo;ясокомбінату. Сьогодні, щоправда, назви колишніх підприємств-гігантів мало про що говорять, але промислова зона Житомира живе своїм життям. Замість робітників тут все більше з'lsquo;являється студентів, але трамвай і донині виконує роль головного перевізника пасажирів між центральною частиною міста та південно-східною окраїною. Тепер щодо 'laquo;недоліків'raquo; трамваю, які назвали автори горе-петиції. Кажуть, що трамвай у Житомирі створює неймовірний гуркіт. А часті зупинки марнують і сповільнюють загальний час руху і таким чином применшують головну перевагу трамвайного руху. Ще однією вадою житомирського трамваю автори 'laquo;атитрамвайної'raquo; петиції називають руйнування та пошкодження асфальтового покриття у місці зіткнення рейок і дорожного полотна. Все це так, але ж! Головне, чого автори петиції не кажуть і чого не вимагають від влади Житомира, 'ndash; зайнятись ремонтом трамвайної колії, і замість того, щоб асфальтувати територію між рейками, покласти бетонні плити, які служать по два-три десятиліття без заміни. Загалом асфальтування покриття між коліями трамвайного маршруту у Житомирі розпочалося від безвиході 'ndash; коли стало зрозуміло, що плити для укладання занадто дорогі, а дотаційних коштів для перевезення пільгових категорій пасажирів держава виділяє все менше. Сьогодні про дотації від держави для ТТУ взагалі не йдеться, а весь тягар із утримання головного комунального підприємства міста покладено на міську владу. І саме вона вустами теперішнього міського голови Сергія Сухомлина вже влітку 2017 року заявила про те, що ремонтувати 'nbsp;трамвайну мережу у Житомирі безперспективно. Мовляв, для того, щоб відремонтувати 1 кілометр колії та всю енергетичну інфраструктуру вздовж її протяжності, потрібно близько мільйона доларів. Тобто для ремонту всього трамвайного маршруту у Житомирі треба вкласти близько десяти мільйонів валютних коштів. Таких грошей у місті немає. Однак чомусь гроші для купівлі автобусів (4 мільйони гривень), валідаторів (8 чи 10 мільйонів гривень) міський бюджет охоче виділяє. Ба більше 'ndash; у Житомирі час від часу вдосконалюється і розвивається мережа тролейбусного руху. Хоча значимість чи важливість тролейбуса є суто символічною, бо фактично усі тролейбусні маршрути інтенсивно дублюються маршрутними таксі. А ось трамвай у Житомирі досі залишається унікально зручним і мобільним видом транспорту. Хоча трамвайні вагони мають середній вік 33 роки, а ремонти на коліях ЖТТУ щороку лише зменшує. Очевидно, є певні настанови від керівників міста. Очевидно, намічена тенденція до зменшення ролі трамвайного руху чи знищення трамваю взагалі є сьогодні домінуючою. Ось чому у Житомирі на такому фоні громадського сприйняття і виникають петиції про непотрібність трамваю, про бажану заміну його на тролейбус. Насправді йдеться взагалі про знищення комунального транспорту. А тим паче 'ndash; екологічно чистого, зручного і перспективного. Хоча у Житомирі слово 'laquo;перспектива'raquo; розуміють по-своєму. Перспективу все частіше поділяють на користь для громади і вигоду для себе. І петиції у цьому процесі можуть стати небаченим ноу-хау. Микола Корзун

предварительный просмотр    открыть источник →
   Еще в разделе ↓↓↓