Спільні шляхи до свободи варто шукати і… впроваджувати

опубликовано: 2018-10-10T08:21:00+00:00

5-го жовтня 2018-го року у конференц-залі Житомирського державного університету імені Франка зібралося більше тридцяти учасників конференції, яка щороку стає важливою подією не лише наукового, але й суспільно-політичного життя нашої держави. Цьогоріч проведення конференції «Польща – Україна»: спільні шляхи до свободи» приурочене до 100-річного ювілею проголошення державної незалежності України та Польщі. Особливість саме нинішньої конференції полягає у тому, що вона відбувається на тлі непростих (а точніше – невирішених) проблем спільної україно-польської пам'яті, позначеної рядом трагічних періодів. Варто зазначити, що у Житомирі намітився потужний організаційний центр, який вже традиційно збирає для проведення конференцій цілий ряд талановитих, перспективних дослідників спільних сторінок україно-польської історії. Варто зауважити, що науковці ЖДУ імені І. Франка достатньо довго і плідно працюють із громадською організацією «Союз польської шляхти» на чолі із її президентом Наталією Іщук. Отож, і у цьому році до складу організаційного комітету проведення конференції увійшли як сама пані Наталія Іщук, так і головний редактор науково-популярного журналу «Голос Полонії» Володимир Іщук. Як завжди, до Житомира приїздять багато науковців, які досліджують проблеми становлення та розвитку української та польської державності. У цьому році, окрім майже двох десятків власне житомирських науковців, до Житомира прибув цілий десант гостей та учасників із Києва, Львова, Кам'янця-Подільського та Ужгорода. Звісно, для участі у конференції завжди приїздять маститі, або так звані «топові» історики, які часто виступають не лише під час суто наукових форумів, але й беруть участь у заходах суспільно-політичного забарвлення. Отож, і 5-го жовтня до Житомира прибули вже знаменитий професор Львівського державного університету імені Франка Леонід Зашкільняк, добре відомий численній теле- та радіоаудиторії України доктор історичних наук та провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України Юрій Шаповал, який прибув до Житомира із подвійною місією. Постать доктора історичних наук Георгія Касьянова, який завідує відділом новітньої історії та політики Інституту історії НАН України, у Житомирі добре відома, оскільки Георгій Володимирович з-поміж своїх частих відряджень до найвідоміших у світі університетських та наукових центрів встигає побувати у студентів історичного факультету ЖДУ ім. І. Франка. Цього разу Георгій Касьянов під час конференції «Польща – Україна»: спільні шляхи до свободи» не лише виступав у ролі модератора-ведучого пленарного засідання, але й став головним фігурантом презентації своєї недавньої монографії «PAST Continuous: Історична політика 1980-х – 2000-х: Україна та сусіди». Зауважимо, що сама його поява на конференції, а потім і виступ у ході презентації своєї монографії  стали подією у житті багатьох присутніх на конференції дослідників. Погодьтесь, час від часу історики-професіонали мають не лише збиратись на суто наукові симпозіуми, але й висловлювати свої думки з приводу ситуації в історичній науці і особливо – у ситуації із роллю історії та істориків у збереженні історичної пам'яті суспільства. Якщо найбільш стислим чином висловити основні висновки написаної Георгієм Касьяновим монографії, то вони стосуються ролі політики, у тому числі – й впливу політичної кон'юнктури на рівень історичних досліджень, а також – на діяльність цілого ряду важливих для держави наукових установ. Звісно, книга вченого, який щороку має кількамісячну практику викладання і комунікації із науковцями провідних університетів світу, є потужним орієнтиром для того, аби розуміти ситуацію не лише в українській історичній науці, але й у природі багатьох суспільних процесів, що відбуваються в Україні. До речі, виступ Георгія Касьянова був би доречним не лише для науковців, аспірантів чи студентів (особливо старших курсів історичних факультетів), але й надзвичайно професійно необхідним для широкої аудиторії політиків, депутатів, чиновників-управлінців. Словом, представники житомирської влади, які мали бути хоча б на відкритті наукової конференції, аби виголосити привітання для учасників зібрання, втратили гарну нагоду для отримання цікавої і, головне – дуже помічної інформації для своєї повсякденної роботи. Це також певною мірою можна вважати прикрістю чи непорозумінням, які виникли цього року на початку роботи наукового зібрання «Польща – Україна: спільні шляхи до свободи». Йдеться якраз про відсутність мера Житомира, губернатора Житомирщини чи то хоча б голови Житомирської обласної ради під час церемонії відкриття конференції. Проректор ЖДУ ім. Франка Наталія Сейко привітала учасників конференції із початком її роботи, а з боку Польщі вітальне слово виголосила представниця Консульства у Вінниці Агнешка Гуральська. Прикро, що житомирська влада по суті проігнорувала дуже важливий і прекрасний науковий захід, який відбувся у стінах ЖДУ імені Івана Франка. Керманичам Житомирщини зовсім не зайве було б послухати виступ того ж таки Георгія Касьянова, після якого дехто із «топових» чиновників Житомирської ОДА чи керманичів житомирської мерії однозначно забажав би ще й прочитати його монографію. Підкреслимо – ознайомлення із науковим доробком одного із найкращих істориків України дуже важливе якраз для тих, хто дотичний до впровадження у суспільно-політичний простір країни цілого ряду світоглядних висновків. У цьому ж ряду особливих «родзинок», які внесли організатори конференції до її програми, стала презентація документального фільму «Єжи Гедройць. Магічна сила слова», яку провели автори фільму – вищезгаданий доктор історичних наук Юрій Іванович Шаповал та кінодокументаліст Ірина Шатохіна. Якщо коротко, то варто одразу зауважити, що у товщу суспільної пам'яті України вже давно пора було б внести хоча б кілька тез про значення життя та діяльності Єжи Гедройця для історичної долі українського та польського народів в умовах так званого «перезавантаження» їх державності. Історики-науковці свою частину роботи у цьому напрямі вже виконали, тож тепер слово за державниками-політиками та громадським активом. Варто відзначити активну участь у роботі конференції групи студентів історичного факультету ЖДУ ім. Франка. Як і у минулі роки, студенти істфаку також долучилися до числа найактивніших учасників конференції, презентувавши відеодослідження лабораторії візуальної антропології «Як Житомир та житомиряни пам'ятають». Звісно, вищезазначеними висновками, думками та зауваженнями неможливо переповісти хоча б дещицю цікавих фактів, історичних деталей, навдивовиж цікавих запитань, які можна було почути під час роботи V Міжнародної наукової конференції «Польща – Україна: спільні шляхи до свободи». Микола Корзун

предварительный просмотр    открыть источник →