Голос – за екзамен: проблеми бюджету участі у Житомирі

опубликовано: 2018-10-10T12:20:00+00:00

Декілька ЗМІ одночасно розмістили фотографії та інформацію про те, як учні одного з навчальних закладів міста під керівництвом викладачів організовано голосували за один з проектів бюджету участі. Все це призвело до певного вибуху емоцій, здебільшого негативних. Для того, щоб розібратися, як відбувається голосування за проекти бюджету участі, ми зустрілися з головою координаційної ради бюджету участі Житомира Андрієм Шелестюком. – Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, про те, як формується бюджет участі? Що це за новий принцип роботи, і що він означає для громади міста? Наприклад, минулого року навпроти міськради було вже встановлено інформаційне табло на зупинці громадського транспорту, але частина маршрутників відмовилися купувати трекери і установка цих табло втратила будь-який сенс. – Ні, біля міськради інформаційне табло встановлено не за бюджетом участі. Тому тут вже питання не до нас. За бюджетом участі було встановлено поки що тільки одне інформаційне табло на зупинці «Телецентр», але майже через тиждень якась машина, ймовірно, тролейбус, зачепила це табло, і зараз його зняли для ремонту. В подальшому його знову встановлять одночасно з іншими. Зрозумійте підрядника – йому нецікаво ставити та по черзі знімати прилади для ремонту. Тому вирішили провести всі роботи одночасно. Тож табло, які встановлені навпроти міськради, – це різні проекти, хоча вони і дуже схожі. – Що значить взагалі для міста бюджет участі? – Ідея бюджету участі полягає в тому, що один відсоток міського бюджету розподіляється НЕ через депутатів, що у нас зараз відбувається. Тобто депутати на сесії обговорюють, голосують. Ми використовуємо трохи іншу модель. Така модель розподілу бюджету вже є в багатьох європейських країнах, наприклад, Польщі. Це один з видів партиципації, тобто прямої демократії, коли жителі міста безпосередньо, без депутатів шляхом голосування вирішують, куди і як будуть витрачатися гроші міського бюджету. У Житомирі це вже третій рік, і ми «набиваємо шишки», рухаємося вперед, отримуємо новий досвід. Один відсоток бюджету витримується, тобто правила, які прописані про бюджет участі, виконуються. У нас є положення, і що добре, ми всі: і громадськість, і міськрада – намагаємося дотримуватися тих правил, які встановлені. Принцип роботи бюджету участі: люди подають проекти, при цьому вони перевіряються, потім йде голосування. Є п'ятнадцять мільйонів на реалізацію цих проектів, і люди повинні визначитися, які саме проекти міськрада повинна реалізовувати. Це у двох словах про цю модель. Зрозуміло, що виникає багато нюансів. У нас не виписана норма голосування, тому і не виписана норма – можна або не можна «приганяти» студентів, привозити людей автобусами на пункт для голосування і як це все має виглядати. З одного боку, ми йдемо до демократії, з іншого боку – повинні бути якісь норми. Є певна грань, за яку не бажано заходити. Коли стався інцидент з фармучилищем, то спочатку була інформація безпосередньо від трьох операторів. Я знаходився в міськраді, тому цю інформацію отримав саме від операторів, а не від посередників або когось іще. Тому відразу пішла реакція. Ми бачили куратора, який десь на колоні відзначав галочками, хто пішов голосувати, хто не пішов голосувати. Це було чітко поставлена «на потік» процедура, яка, на наш погляд, є неприпустимою. Є свобода волевиявлення. По-перше, людина має право голосувати чи не голосувати. Ніхто не може змусити людину голосувати. По-друге, людина має право голосувати за те, за що вона хоче. А тут була порушена сама ідея. Студентів пригнали, змусили голосувати за конкретний проект. Мені оператори безпосередньо говорили, що вони запитували у студентів: чому ви голосуєте саме за цей проект? За залік? Ті відповідали: «Якби за залік – за іспит!» Тобто все було зроблено тихесенько, вони не афішували цього, не факт, що якщо ми тих же студентів знову запитаємо, вони знову повторять ці слова. Вони, мабуть, побояться повторити, але факт такої розмови був. Так, добре, що міськрада вчасно відреагувала. Секретар міськради Наталія Чиж, яка є куратором проекту, включилася в процес. Вона спустилася і сама розмовляла з людьми. Це нормально, коли хтось із міськради вийшов, спілкується з людьми і намагається зрозуміти ситуацію. І було ясно, що все це треба було вирішувати колегіально, але терміново. Наступного дня було скликано екстрену нараду координаційної ради бюджету участі. Я був тоді у відрядженні, але ми списувалися, телефонували один одному, і я бачив, що відбувається. Спочатку була категорична вимога обнулити повністю голосування за ці проекти, але після того, як вислухали всі сторони та всі думки, прийняли колегіальне рішення – обнулити голоси тільки за цей день. Тому що було право людей, які голосували до того, і зараз, обнуливши їхні голоси, ми б порушили це право. Це було б несправедливо. Тому обнулили тільки там, де швидше за все могли бути порушення. Я вважаю, що підійшли досить демократично та справедливо. Я розмовляв з одним із депутатів, який вважає, що це занадто ліберально, що треба було голоси знімати, але була колегіальна думка вчинити саме так. Це наша відповідальність, і якщо нас вибирали в цю координаційну раду, то повинна бути певна довіра до наших рішень. А якщо депутати вважатимуть, що треба змінити склад координаційної раді, то немає проблем, нехай змінюють. – Скажіть, а на даний момент якісь проекти перемагають? Якої спрямованості? – Я не стежу за цим. Мене цікавить бюджет участі як такий в цілому, тобто процесуально. Чи все йде процесуально правильно, чи немає порушень по голосуванню. У нас, щоб ви розуміли, член координаційної ради не має права подавати проект, та у нас ще є чисто джентльменська угода – ми не афішуємо і не агітуємо за якісь певні проекти, тому що ми тоді не зможемо займатися базово бюджетом участі. Тому не дивлюся, які лідирують. Та й які виграють, для мене насправді не критично, головне, щоб це було чесно. І ми будемо реалізовувати ті проекти, які переможуть. – Минулого року ходили наполегливі чутки, що за рахунок бюджету участі багато людей отримали «відкати» чи інші преференції. Ми не можемо це ігнорувати, тому що це у всіх було на слуху. – Лобіювання – це такий процес, який існує в усьому світі. Але це вже називається по-іншому. Бюджет участі – це коли залучаються до участі в міських процесах жителі самого міста. І вони самі контролюють ці процеси. Так що щодо порушень минулого року я нічого не можу сказати. Я особисто перебуваю в робочій групі, тому інформацією володію. Що стосується реалізації, то для цього є підрядники, які виконують роботи. Все інше – це вже питання профільних органів і департаментів. Це коли роботи і проекти виставляються на «Прозорро», тобто процес був відкритий. Чутки про те, як це відбувалося, які могли бути взаємодії, це вже не до нас, це вже до прокуратури, органів аудиту та інших. Нас на це вже не вистачає. Якщо людина в координаційній раді, то ми не займаємося розслідувальною діяльністю. Контроль – так, але не розслідування. Ми можемо більш детально вивчити проект, але якщо є тільки чутки, то ми все розуміємо. Що ж ми можемо робити з чутками? – Скільки минулорічних проектів-переможців були реалізовані? – На даний момент в тій чи іншій мірі реалізовані два проекти. Це інтелектуальна мережа в бібліотеках. Кілька заходів там вже проведено. Екосквер: альтанка в екосквері вже встановлена, встановлені сонячні панелі, залишилося встановити світильники. Тобто ці проекти фактично в стадії завершення. Решта проектів активно допрацьовуються, є проектна документація, вже на фініші експертиза, і плануємо, що до кінця року ці проекти будуть реалізовані. Хоча один проект відхилений – ми отримали відповідь з профільного департаменту, що в ту суму, на яку заявлено проект, він не може бути реалізований. Крім того, проект бюджету участі розрахований на те, що в подальшому він буде експлуатуватися безкоштовно, а зміст конкретно цього проекту вимагає саме комерційного використання. Тому ми зараз більш ретельно підходимо до перевірки проектів. Проте в процентному співвідношенні реалізовано близько 20%, але рік ще не закінчений, і реалізація їх триває. Це не страшно. Наприклад, кілька проектів з позаминулого року закінчувалися цього року. Буває і так. Однак ми намагаємося ставити реальну мету і реалізовувати проекти протягом одного року. Всі такі питання ретельно розглядаються на бюджетній комісії. – Хто виступає експертами при обговорюванні проектів? Щоб не вийшло, як у тому прикладі, який Ви навели, коли проголосований проект не міг бути реалізований. Тобто існує спеціальна комісія чи по кожному проекту залучається свій експерт? – Є робоча група. Це представники міськради, в даному випадку це представники департаментів, і хтось запрошується з координаційної ради. Ми не маємо права впливати на голосування. Але є проблема автора, коли автор хоче саме так, а не інакше. І завдання міськради дати адекватну відповідь, хоча заявлений проект може бути утопічним. Наприклад, вдруге поданий проект «Фестиваль сновидінь». Ми його відхилили, тому що ніхто не може зрозуміти, як його можна реалізувати. До того ж у цьому проекті була комерційна складова, яка могла трактуватися як азартні ігри. Проте людина може подати будь-який проект, який їй прийде в голову. У Черкасах, наприклад, один діяч подавав проект, щоб у центрі міста поставити шибеницю. – Мені трохи важко це собі уявити. Це нагадує якісь групи психологічного розвантаження... – Це право людини. Це право демократії, і по суті людина, яка подала такий проект, не порушила жодних норм. Тому обов'язок робочої групи – відфільтрувати таке. Але уявіть, що 400-500 житомирян такий проект би підтримали? Тобто це виявляє якісь приховані конфлікти в суспільстві, якісь неформальні течії. І може виявитися, що тлумачення сновидінь – важлива річ. І минулого року цей проект був представлений на голосуванні. Цього року він не пройшов обговорення в робочій групі. Але ми повинні пам'ятати, що найголовніша комісія – це люди, які живуть у нашому місті. Саме вони голосують за той чи інший проект, а наше завдання – втілити цей проект при мінімальному втручанні депутатів і міської влади. Бути чи не бути – вирішувати повинні люди. Руслан Мороз

предварительный просмотр    открыть источник →